Категорії
Big Data Business Intelligence NIT R&D System

Мережево-центрична війна – особливості, автоматизація, C5ISR

Необхідно зазначити, що до цього часу багато військовослужбовців, працівників оборонної галузі, постачальників озброєння не знають або мають слабке чи навіть викривлене уявлення про суть мережево-центричних бойових дій (Network-centric warfare), сучасні принципи управління військами армії США на основі C2…C5ISR, які також намагалися взяти за основу для розробки бойових систем в СССР та продовжують ці спроби в РФ і в Україні. Хто не розуміє цих технологій навіть не розуміє причини своїх програшів у гібридних війнах.

Далі подана додаткова інформація про Network-centric warfare (network-centric operations, net-centric warfare) та відповідні принципи управління військами США (C2…C5ISR), які продовжують кілька публікацій у Системі+ у 2012-2013 роках. Ця інформація не повна, проте буде корисною у більшій чи меншій мірі для багатьох спеціалістів, для сучасних реалізаторів і користувачів мережево-центричних систем у воєнній і цивільній сферах.

Особливості мережево-центричних бойових дій (Network-Centric Warfare, NCW)

Концепція мережево-центричної війни Network-centric warfare, точніше мережево-центричних бойових дій започаткована у США у другій половині 1990-х років, коли адмірал William Owens (Вільям Оуенс) акцентував поняття system of systems‘ (“системи систем”), яке тісно зв`язане із system enginiring (системною інженерією). Оуенс описав еволюцію системи розвідувальних датчиків, систем контролю й управління, а також високоточної зброї, що дозволить покращити ситуаційну обізнаність, швидку оцінку цілей та розподілене застосування зброї.

Хронологічно це відбулося після того, як у США для ділового застосування сформована концепція hi-tech аналізу даних Business Intelligence (OLAP, Data Mining, Data Warehouse, ін.) – орієнтовно у 1995 р. 

Також у 1996 році Об’єднаний комітет начальників штабів випустив документ Joint Vision 2010 (Спільне Бачення 2010), який запровадив військову концепцію Full-Spectrum Dominance (Домінування у Повному Спектрі). Концепція Full Spectrum Dominance описує здатність американських військових домінувати у BattleSpace (Просторі Бою) від мирних операцій до прямого застосування військової сили. Це засновано на Decision Superiority (Перевазі Рішень), що заснована на Information Superiority (Інформаційній Перевазі), яка заснована на Глобальній Інформаційній Сітці (Global Information Grid). Основними елементами Information Superiority визначені Command and Control (C2), Communications (Military), Computers, Intelligence, Surveillance, and Reconnaissance (C4ISR), Information Operations (IO)

Як зазначено в Army Vision 2010, «Ми повинні мати інформаційну перевагу: здатність збирати, обробляти та поширювати безперебійний потік інформації, одночасно використовуючи або знижуючи здатність противника робити те саме» (Досвід показав, що у цілому ця мета була успішно досягнена на практиці).

Відповідна Директива Міністерства оборони США 5000.01, “The Defense Acquisition System” E1.1.10 E1.1.10: “Information Superiority: Менеджери з питань придбання повинні забезпечувати збройні сили США системами та сімействами систем, які є безпечними, надійними, взаємодіючими, сумісними у електромагнітному спектрі та здатними здійснювати зв’язок через універсальну інфраструктуру інформаційних технологій, включаючи NSS (Network Security Services), що складається з даних, інформації, процесів, організаційних взаємодій, навичок, аналітичного досвіду, інших систем, мереж та можливостей обміну інформацією”.

ГІГ
Рис.1. Піраміда домінування у всьому спектрі бойових дій (варіант) відповідно до Joint Vision 2010: Глобальна інформаційна сітка, Мережево-центричні бойові дії, Інформаційна перевага, Перевага у рішеннях, Домінування у всьому спектрі.

Авторами концепції мережево-центричних бойових дій є Vice-Admiral Cebrowski (Director for Space, Information Warfare, Command and Control (N6)), John J. Garstka (scientific and technical advisor for the Directorate for C4 Systems on the Joint Staff).  

Опублікована ними в журналі Proceedings в січні 1998 року стаття Network-Centric Warfare: Its Origin and Future («Мережево-центрична війна: її походження і майбутнє») стала своєрідним маніфестом нової концепції.

NCW стосується поведінки людей і організацій та базується на прийнятті нового способу мислення (“мережево-орієнтоване мислення”) і застосовуванні його до військових операцій.

NCW зосереджується на бойовій силі, яка може бути згенерована за рахунок ефективного зв’язування і мережевої поведінки бойових елементів.

Вона характеризуються здатністю об`єднувати географічно розсіяні сили для створення високого рівня поінформованості у загальному бойовому просторі, що може використовуватися за допомогою самосинхронізації та інших операцій, орієнтованих на мережу – для досягнення замислів командирів.

Все це стало можливим на основі значного підвищення апаратних і програмних можливостей комп`ютерів і комп`ютерних мереж, накопичення досвіду практичного використання Artificial Intelligence, ін.

Можливо також вважати, що однією з найважливіших особливостей NCW, що відрізняє їх від традиційних бойових дій, є створення й використання програмної основи по суті як Багатокористувацької Мережевої ГеоПросторової Системи Підтримки Прийняття Рішень (Multi Users Network Spatial Decision Support System на основі Business Intelligence (Spatial DSS/BI)). Її основою найчастіше є Data Warehouse (сховище даних), яке містить всю доступну інформацію (“єдину версію правди”) про об’єкти враження противника, про свої сили й засоби, програми підтримки розподілу своїх рознесених сил і засобів враження по об’єктам противника, тощо. Адже саме Decision Support System (DSS) (Системи підтримки прийняття рішень, СППР) забезпечують Decision Superiority (Перевагу Рішень), як це показано в Піраміді Full Spectrum Dominace (Домінування у Повному Спектрі), див. рис.1.

Ця насправді складна і велика “система систем” програмного забезпечення NCW має певну аналогію зі структурою системи систем програмного забезпечення для бізнесу, яка визначається в  IDC`s Business Analytics Software Market Taxonomy, яка визначає перелік типового програмного забезпечення для бізнесу й загального аналізу його результатів (Business Intelligence). Див.: Про вивчення у ВНЗ системи аналізу даних на основі IDC`s Business Analytics Software Taxonomy.

Проте, система систем програмного забезпечення NCW додатково базується на великій кількості засобів створення, передачі й аналізу відео та зображень різних типів – для підтримки прийняття рішень з властивістю Decision Superiority. Тому необхідно розвивати програмні засоби Image Mining (“розкопка даних” у електронних зображеннях), Video Mining (“розкопка даних” у електронних відео), Audio Mining (“розкопка даних” у електронних аудіо, для прикладу в інформації про постріли і вибухи), відповідні засоби OLAP та інші. Відповідна класифікація була зображена у нас у 2009 р. та передана для розвитку як “Flower Mining” (Квітка Mining методів).

У теперішній час важливою складовою бойового інформаційного поля NCW має бути інформація про ворожі  інформаційно-психологічні операції та протидію їм. Проте, ймовірно, це насамперед відноситься до завчасної підготовки до війни.

Ймовірно, NCW може використовуватися на частково локальному рівні (від окремого підрозділу і вище, або на театрі бойових дій) – у різних комбінаціях вхідної інформації, тощо. Це складне питання і його детальний розгляд виходить за рамки цієї публікації й простого визначення.

Ймовірно, окремі підсистеми (для підрозділу і вище) апаратного, алгоритмічно-програмного й інформаційного забезпечення повинні розроблятися на основі запропонованої у 2008 році Модульно-Уніфікованої Острівної Інформаційно-Аналітичної Системи, див. Business Intelligence і Географічні Інформаційні Системи, GEO BI (2010), ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА, УЗГОДЖЕНА З BUSINESS INTELLIGENCE 2.0 (2011)

У 2009 році було прийнято, що у модульно-уніфікованій острівній інформаційно-аналітичній системі будь-яка кількість окремих модульно-уніфікованих «островів» (підсистем) може функціонувати в автономному режимі або з’єднуватися з головним центром чи між собою у будь-якій комбінації.

Це можливо за рахунок єдиних модульно уніфікованих моделей даних і знань, які є:

  • число-лінгвістичні,
  • кольоро-графічні,
  • забезпечують OLAP+ багатовимірний аналіз на основі елементів даних і знань.

Ці моделі даних і знань є основою програмного забезпечення на основі принципів, визначених у Gartner Magic Quadrant for Business Intelligence and Analytics.

Все це це є необхідними аналітичними умовами для інформаційної переваги (information superiority), переваги рішень (decision superiority) – як на визначених індивідуальних ієрархічних рівнях, так і насамперед на рівнях “системи систем”, у повному спектрі домінування (full-spectrum dominance) 

Головною проблемою в обробці інформації є не надмірна кількість первинної інформації, а її неузгоджена структура. Сучасні засоби Data Mining, Text Mining, Opinion Mining, Sentimertial Analysys, Visual Mining, OLAP, ін. дозволяють обробляти терабайтні масиви даних у режимі онлайн для добування з них нетривіальних знань, які забезпечують знаннєву перевагу. Не випадково у 2010 році PCAST визначило початок big data age, де вказані аналітичні засоби стали ключовими програмними засобами для добування нових нетривіальних знань із надвеликих масивів даних (інформаційної руди). 

Необхідно, якщо це можливо, мінімізувати використання складних і великовартісних операцій ETL (Extract, Tranform, Load) – за рахунок початкової структуризації інформації на основі єдиних моделей і знань.

Очевидно, що важливою частиною візуалізації бойового інформаційного поля повинна бути інформація від засобів активної і пасивної радіоелектронної розвідки (РЕР), яка додає важливі виміри до традиційної візуальної інформації. Ймовірно, ця інформація повинна складати ще один шар на електронних географічних бойових картах.

На жаль, деякі дані свідчать, що є складнощі у сприйнятті інформації з радіотехнічного простору непідготовленими командирами і бійцями. Проте, у багатьох випадках об`єктами першочергового інтересу і враження мають бути не бійці, а небезпечні джерела радіовипромінювання. 

Велику і складну інформаційно-розрахункову й аналітичну систему для NCW можна позначити як Big Network Spatial Decision Support System/Business Intelligence – BN SDSS BI, з елементами управління. 

Підсистеми NCW повинні забезпечувати (спрощено):

  • створення і підтримання єдиного робастного (стійкого до пошкоджень як “Термінатор” Шварцнегера) інформаційного-аналітичного управляючого поля на основі цифрових передавально-приймаючих і виконавчих пристроїв;
  • широке використання елементів Artificial Intelligence та навіть простих сигналізаторів – для попереднього контролю і попередження операторів-людей про необхідність підвищення контролю над актуальною автоматично виявленою ситуацією (процесом, об`єктом, ін.);
  • динамічне внесення даних про бойові можливості своїх засобів враження – до єдиної геопросторової бази даних;
  • динамічне внесення даних про об`єкти враження – до єдиної геопросторової бази даних;
  • раціональний розподіл сил і засобів враження по об`єктам враження у режимі рельного часу чи онлайн – у тразакційній геопросторовій базі даних;
  • оцінка транзакцій враження об`єктів противника, корегування дій;
  • аналіз результатів бойових дій за допомогою засобів Business Intelligence (OLAP, Data Mining, Dashboards, Scorecard, ad-hoc query and reports), вироблення пропозицій щодо покращення їх ефективності, див публікації: “DSS BI 2.0 & big data strategy (оновлено)” (2010 р.); “Business Intelligence, експертні системи та мережевий ергатичний організм” (2011 р.)
  • ін.

Позначення принципів управління військами у США, які доцільно взяти за основу для ЗС Україні

Величезну шкоду Україні завдало приховування або незнання міжнародних термінів, які позначають hi-tech (високі технології). Разом з цим періодично вводяться в дію сумнівні “містечкові” терміни або продовжують застосовуватися старі радянські терміни (які кілька десятиліть були викривлено скопійовані з англомовних). На жаль, це дозволяє приховувати своє відставання від передових розробок, розробляти системи які неконкурентні або на десятиліття відстають від передових систем євроатлантичного простору.

Концепцію Network-Centric Warfare забезпечують принципи управління військами, які у США і в НАТО позначають абревіатурами-скороченнями і які пройшли шлях розвитку від C2I до С6I і далі, орієнтовно це:

  • C2
  • C2I – Command, Control & Intelligence
  • C2I – Command, Control & Information (A less common usage)
  • C2IS – Command and Control Information Systems
  • C2ISR – C2I plus Surveillance and Reconnaissance
  • C2ISTAR – C2 plus ISTAR (Intelligence, Surveillance, Target Acquisition, and Reconnaissance)
  • C3 – Command, Control & Communication (Human activity focus)
  • C3 – Command, Control & Communications (Technology focus)
  • C3 – Consultation, Command, and Control [NATO]
  • C3I – 4 possibilities; the most common is Command, Control, Communications and Intelligence
  • C3ISTAR – C3 plus ISTAR
  • C3ISREW – C2ISR plus Communications plus Electronic Warfare (Technology focus)
  • C4, C4I, C4ISR, C4ISTAR, C4ISREW, C4ISTAREW – plus Computers (Technology focus) or Computing (Human activity focus)
  • C4I2 – Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, and Interoperability
  • C5I – Command, Control, Communications, Computers, Collaboration and Intelligence,
  • C5ISR – Command, Control, Communications, Computers, Cyber, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance,
  • C6ISR – Command, Control, Communications, Computers, Cyber-Defense and Combat Systems and Intelligence, Surveillance, and Reconnaissance
  • MDC2 – Multi-Domain Command and Control
  • NC2 − Nuclear command and control
  • NC3 − Nuclear command and control and communications

де

  • Command – командування, здійснення повноважень на основі певних знань для досягнення мети;
  • Control – управління, процес перевірки та виправлення діяльності таким чином, щоб мета та завдання командування були виконані;
  • Communications – здатність здійснювати необхідні зв’язки для здійснення ефективного командування між тактичними або стратегічними підрозділами для командування;
  • Computers – комп’ютерні системи та сумісність комп’ютерних систем, також включає обробку даних;
  • Collaboration – співпраця,
  • Intelligence – включає збір, а також аналіз та розповсюдження інформації.
  • Surveillance –  моніторинг поведінки, діяльності чи інформації з метою збору інформації, впливу, управління чи керування. Може включати ведення розвідки людьми (HUMINT) та спостереження на відстані за допомогою електронного обладнання, такого як відеокамери, або перехоплення електронної інформації, наприклад, Інтернет-трафіку, телефонних дзвінків, перехоплення пошти, ін. В майбутньому системи збору інформації зможуть використовувати IoT (інтернет речей) для ідентифікації, спостереження, моніторингу, відстеження розташування
  • Reconnaissance – розвідка-візуальне вивчення противника і місцевості особисто командиром (командувачем) і офіцерами штабів з метою отримання необхідних даних для прийняття рішення або його уточнення. У рекогностуванні беруть участь також командири підлеглих і підтримуючих підрозділів (частин, з’єднань), начальники родів військ, спеціальних військ і служб. Рекогностування проводиться також з метою вивчення районів (рубежів) можливого розташування та розгортання військ, маршрутів їх висунення, виправлення та доповнення топографічних карт.

Зазначимо, що найвищою перспективною формою розвитку концепції мережево-центричних бойових дій та мережево-центричних систем цивільного призначення доцільно вважати Мережевий Ергатичний Організм (Network Centric Organizm, NEO).

У Вікіпедії є сторінка United States Army Command, Control, Communication, Computers, Cyber, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance Center, C5ISR Center (Центр командування, управління, зв’язку, комп’ютерів, кібер, розвідки, спостереження та рекогносцировки армії Сполучених Штатів), який є однією з 10-ти організацій, що входять до складу United States Army Combat Capabilities Development Command (Командування сухопутних військ США з розвитку бойових спроможностей), яке є частиною United States Army Futures Command (AFC) (Командування сухопутних військ США, що спрямоване на технологічне забезпечення модернізації цього виду військ)

Про помилки у визначенні “мережево-центричних війн (бойових дій)”

Складно зрозуміти реальні причини помилок окремих авторів в українському інформаційному полі, що витікають з російських джерел протягом тривалого часу. Простіше визначити помилки в українських (“російсько-українських”) публікаціях про NCW.

  1. Ймовірно, Network-Centric Warfare (NCW) слід переводити як “мережево-центричні бойові дії”, а не “мережево-центрична війна” (див. Network-centric warfare – WikipediaAmerican Civil War, ін.). Використання у російському та “російсько-українському” перекладах терміну “війна” замість “бойові дії” необгрунтовано розширює зміст дефініції “бойові дії/операції” та дезінформує читачів. Повномасштабну ефективну війну на основі мережево-центричної концепції у повному обсязі навряд чи можливо реалізувати на сучасному рівні розвитку техніки. Хоча можна наблизитися до неї і використовувати як термін-метафору, див. ізраїльську статтю, де використовується термін `network-centric war` Security & Defense: Israel’s first network-centric war.

2. В українську сторінку Вікіпедії раніше була внесена груба помилка-дезінформація, де вказано, що “мережево-центрична війна — … — війна, орієнтована на досягнення інформаційної переваги …”, ін. Початково українська вікі-сторінка скопійована некомпетентними чи зловмисними (?) авторами з відповідної російської вікі-сторінки яка потім була змінена, а не з англомовної вікі-сторінки Network-centric warfare, де справедливо вказано, що мережево-центричні бойові дії орієнтовані на досягнення перемоги у бойових діях Перемога у бойових діях досягається за рахунок у тому числі інформаційної переваги.

4. Величезну шкоду розумінню NCW нанесли окремі статті “спеціалістів” по ІПсО (інформаційно-психологічним операціям), які певний час назад “авторитетно” ввели дезінформацію, що проведення ІПсО є головним змістом “мережево-центричних війн”.

5. Дезінформацією є теза про те, що автором концепції є радянський маршал Огарков, який не має відношення до цієї концепції і не міг мати у силу слабкого розвитку у радянський час мережевих інформаційних технологій і як наслідок, – недостатньої компетенції у цій сфері військових керівників. Не вдаючись у деталі, підтвердженням цього є той факт, що концепція мережево-центричних воєн (боєвих дій) не реалізована в ЗС СССР і знаходиться на початковому рівні у ЗС РФ, хоча швидко розвивається. У часи Огаркова відставання СРСР від США у сфері радіоелектроніки складало біля 20-ти років.
Проте, ще в радянський час створені і тепер діють окремі локальні підсистеми та елементи, подібні до елементів мережево-центричних бойових дій. Для прикладу, інтегровані розвідувально-ударні комплекси різного масштабу можливо вважати локальними автономними підсистемами, які у значній мірі готові до включення у мережево-центричні бойові дії.

Найбільш близькою системою до концепції мережево-центричної системи у радянський час була концепція і технологія побудови і використання ОГАС (Общегосударственной автоматизированной системы сбора и обработки информации для учёта, планирования и управления государством). 
У своїй книзі «Основы безбумажной информатики», разработчик системы, директор Інституту кібернетики України В. М. Глушков дав таке визначення ОГАС:
“В решениях XXIV съезда КПСС ОГАС определена как Общегосударственная автоматизированная система сбора и обработки информации для учёта, планирования и управления… Помимо учёта и текущего управления главной задачей вертикальных связей в ОГАС является обеспечение системы объёмно-календарного территориально-отраслевого планирования во всех звеньях экономики (от Госплана СССР до цеха, участка, а в краткосрочном планировании и до отдельных рабочих мест)… Смысл вертикальных связей в ОГАС в этом аспекте состоит в том, чтобы обеспечить интеграцию локальных программ по всем уровням иерархии территориального управления, вплоть до общесоюзного уровня.”
Зазначимо, що академік В. М. Глушков та Інститут кібернетики України під його керівництвом були провідними розробниками інформаційно-управляющих систем з елементами штучного інтелекту для ЗС СРСР і входили у число провідних світових брендів у цій сфері. Саме в Інституті кібернетики розроблена концепція ергатичного організму і показаний приклад його реалізації для польоту на Марс. Не випадково після розпаду СРСР в Україну в Інститут кібернетики приїздив один із засновників Google Сергій Брін.

4. Дезінформація, запущена в Україну та незадовільне фінансування ЗС України тривалий час блокували розвиток мережево-центричної концепції бойових дій. Часом її несвідомо підтримували висококваліфіковані фахівці з інших сфер, які не мають безпосереднього відношення до розробки інформаційно-аналітичних систем і тому недостатньо розуміють особливості побудови і використання систем підтримки прийняття рішень.

5. Аналіз доступних відкритих публікацій та ознайомлення з експонатами виставок озброєння в Україні показують, що за час відбиття російської гібридної воєнної агресії, окремі підсистеми ЗС України значно підвищили свою спроможність ведення бойових дій на мережецентричному рівні.

Посилання на статті у Системі+

Концепція мережево-центричної війни (network-centric warfare). Оксентюк Олександр, Котенко Павло, 16/11/2013

Принципи ведення мережево-центричної війни (network-centric warfare). Оксентюк Олександр, Котенко Павло, 17.11.2013

Роль систем зв’язку та автоматизації інформаційно-управлінської роботи у мережево-центричних війнах (оновлені чернетки)

ДОДАТКОВО з сайту АрміяInform:

 У Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут 14-15.11.19 р. пройшла ХІІ науково-практична конференція, про що повідомило видання МО України АрміяInform. Із загальним інформаційним повідомленням про конференцію виступив заступник начальника ВІТІ полковник Романюк В.І., у виступі є важлива інформація про особливості сучасних мережево-центричних війн (точніше, бойових дій).

Заступник начальника військ зв’язку ЗСУ полковник Юрій Плуговий зазначив: Важливо, що на цій конференції зв’язківці різних силових структур можуть не лише продемонструвати власні досягнення, а й обмінятися досвідом з приватними виробниками, що виготовляють продукцію в галузі військового зв’язку й автоматизованих систем управління.

ДОДАТКОВІ ПОСИЛАННЯ

Information TechnologyInformation Superiority, AcqLinks and References:

Updated: 7/20/2017

Можливості застосування концепції мережево-центричних дій у реальних бойових діях з високотехнологічним противником

У теперішній час, організація мережево-центричних бойових дій проти високотехнологічного противника наштовхнеться на високоорганізовану протидію засобами РЕБ. Це приведе до нестійкого управління підрозділами збройних сил України. Ймовірно, що збройні сили України та союзники також будуть застосовувати засоби РЕБ. Неможливо точно передбачити, яким буде негативний синергетичний ефект від застосування засобів РЕБ разом з іншими засобами всіма учасниками війни. Тому Концепція NCW повинна чітко визначити порядок бойових дій ЗС України в умовах стійкого пошкодження компонентів C5ISR NCW України. В умовах ядерної війни C5ISR NCW можуть бути в основному знищені, тому Концепція та компетенції військових України повинні передбачати реалізацію елементів NCW для всіх випадків. Не дивлячись на ці недоліки мережево-центричних бойових дій, їм нема альтернативи для перемоги у війні, і тим більше у відносно локальних збройних конфліктах.

Застереження:

Цей сайт та інформація на ньому і в цій статті не є офіційним веб-сайтом Міністерства оборони (ВО), ВПС, ВМС або Армії. Будь-яка інформація, товари, послуги або гіперпосилання, що містяться на цьому веб-сайті, не є будь-яким видом схвалення з боку Міністерства оборони, ВПС, Військово-Морських Сил, ін. Жодна державна підтримка спонсорів не передбачена. Інформація, що міститься на цьому веб-сайті, призначена лише для інформаційних цілей і не призначена як форма вказівки чи поради, і на неї не слід покладатися як на повну остаточну заяву стосовно будь-якої конкретної проблеми. Доступ до інформації та її використання є на ризик користувача. Посилання на сайт обов`язкове.

Додатково можна почитати про концепцію NCW на відповідній сторінці Вікіпедії у розділах:

  • Принципи ведення М-ЦВ
  • Основні риси М-ЦВ
  • Фази ведення бойових дій (М-ЦВ)

Записи з подібними тегами

2 коментарі “Мережево-центрична війна – особливості, автоматизація, C5ISR”

“Система систем” – це велика система, складові частини якої можуть розроблятися автономно, проте на основі спільних принципів побудови системи. Системи часто виконують автономні цільові задачі. Поєднання систем дає більше функціональності та продуктивності, ніж просто сума – додатковий системний, синергетичний ефект системи систем.
…”Системи систем” є критично важливою науковою дисципліною, для якої системи відліку, процесне мислення, кількісний аналіз, інструменти та методи проектування є неповними. Методологію визначення, абстрагування, моделювання та аналізу системних проблем зазвичай називають “системою системної інженерії” (system of systems engineering, SOSE). На жаль, у радянський час в СРСР термін System Engineering (Системна Інженерія) був викривлений (Замінений на “Системотехніку”), а перед війною був ліквідований напрям підготовки “Системна інженерія” (Systems Engineering). Чому і хто це зробив? https://en.wikipedia.org/wiki/System_of_systems
…Цитата з пошукової видачі у Google по пошуковій фразі Systems Engineering: Systems engineering is a holistic, integrative discipline, wherein the contributions of structural engineers, electrical engineers, mechanism designers, power engineers, human factors engineers, and many more disciplines are evaluated and balanced, one against another, to produce a coherent whole that is not dominated …12 груд. 2019 р.

2.0 Fundamentals of Systems Engineering | NASAwww.nasa.gov › seh › 2-fundamentals

Залишити відповідь