Категорії
Big Data Business Analytics KMS NIT R&D System

Глушков Віктор Михайлович – геніальний український радянський вчений-кібернетик та системний інженер

Глушков В.М.
Глушков В.М. – геніальний український радянський вчений-кібернетик та системний інженер

Віктор Михайлович Глушков (1923-1982 р.р.) є основоположником складних автоматизованих інформаційно-аналітичних й управляючих систем загальнодержавного масштабу в СРСР, генієм світового масштабу. Його ідеї і практичні результати  набагато випередили свій час. Країна високо оцінила заслуги вченого-практика, нагородила зіркою Героя соціалістичної праці, він став Лауреатом Ленінської і Державної премій СРСР.

В.М. Глушков народився 24 серпня 1923 р. у м. Ростовi-на-Дону в родинi службовцiв. У 1941 році з золотою медаллю закінчив середню школу №1 у місті Шахти. Вищу математичну освіту отримав в Новочеркаському політехнічному інституті (1943–1948 рр.) та у Ростовському університеті (1947–1948 рр.).

Він увійшов у вітчизняну історію інформаційних технологій (ІТ) як розробник теорії цифрових автоматів, творець багатопроцесорних макро-конвеєрних супер ЕОМ та організатор Інституту кібернетики АН України. Багатогранний талант Віктора Михайловича дозволив йому отримати блискучі наукові результати світового значення у математиці, кібернетиці, обчислювальній техніці і програмуванні, створити у цих областях науки власні школи.

У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську дисертацію, а у грудні 1955 р. — докторську дисертацію у Московському державному університеті. Наступні 25 років активного життя ученого найтіснішим чином пов’язані з Академією наук УРСР та з Інститутом кібернетики АН УРСР.

На запрошення академіка Б. В. Гнєденка, у 1956 р. В. М. Глушков стає завідуючим лабораторією обчислювальної техніки Інституту математики Академії наук УРСР. Саме у даній лабораторії у 1950 році під керівництвом Лебедєва було розроблено перший радянський комп’ютер (“МЭСМ“).

У 1962 році на базі Обчислювального центру, Глушков створює Інститут кібернетики АН УРСР.

ЕОМ "Днепр"

Будучи його директором, він будує цілий комплекс корпусів на краю Києва (“Кібцентр“) та житлові багатоповерхові будинки для співробітників Інституту. Так, за 20 років кількість працівників інституту зросла з кількох сотень до кількох тисяч. Значну увагу учений приділяв популяризації кібернетики як науки, та автоматизації економіки Радянського Союзу. В Інституті Кібернетики під його науковим керівництвом було розроблено ЕОМ “Киев” і першу в Україні та у колишньому СРСР керуючу ЕОМ “Дніпро” (на напівпровідниках)  широкого призначення.

ЕОМ "Мир-1"

Попередниками персональних комп’ютерів стали машини для інженерних розрахунків “Промінь” (1963), “Мир-1” (1966), “Мир-2” (1969), у яких було реалізовано запропоновану В. М. Глушковим ідею ступеневого мікропрограмного управління. Практично всі ЕОМ, які розроблені в Інституті кібернетики під його керівництвом у свій час майже не поступалися закордонним аналогам і мали оригінальну архітектуру. Лише на початку 80-х років Союз перейшов на копіювання закордонних аналогів обчислювальної техніки, що згодом призвело до серйозного відставання радянських ЕОМ від закордонних.

    Головною справою життя сам Віктор Михайлович вважав створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою (“ОГАС” – Общегосударственная автоматизированная система учёта и обработки информации).

ЗДАС (ОГАС) –  Загальнодержавна автоматизована система

  ЗДАС (Загальнодержавна автоматизована система збору й обробки інформації для обліку, планування та управлінні народним господарством СРСР) – це одна з перших глобальних мереж в світі, яка призначалася для управління економікою СРСР.

До середини 1964 року Глушков розробив ескізний проект ЗДАС. Передбачалося, що вся виробнича інформація прямо з підприємств, що мають автоматизовану систему управління (АСУП), буде надходити до автоматизованих систем управління регіонів (РАСУ) і далі – до автоматизованих систем управління галузей (ОАСУ). На відміну від Інтернету, який спочатку призначався для комунікації і передачі даних, мета ЗДАС була іншою: переведення всього документообігу країни до електронної, безпаперової форми; забезпечення можливості управління економікою “від верстата до міністерства”, як у режимі on-line, так і в інших часових режимах; оптимізація технологічних, економічних і організаційних процесів; реорганізація управління; створення індустрії інформаційних технологій. На жаль, у 1965 році проект був відхилений урядом – порахували, що він вимагає занадто багато коштів і можна обійтися без нього, частково посиливши ринкові методи управління державою.


Віктор Михайлович помер 30 січня 1982 року, після тяжкої хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1). Це був геніальний вчений, про діяльність якого неможливо розповісти в рамках однієї статті. Проте можна впевнено вказати, що його ідеї є і тепер актуальними у сфері, яку позначають NIT R&D – Network Information Technology, Research and Development (Мережеві та інформаційні технології, дослідження і розвиток). У 1997 р. Міжнародне комп’ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило медаль «Піонер комп’ютерної техніки» – за заснування першого в СРСР інституту кібернетики, створення теорії цифрових автоматів та роботи в галузі макроконвейєрних архітектур обчислювальних систем. Медаль буда отримана сім’єю В. М. Глушкова.

Публікацію підготував: Куклич Павло, 302.pasha.kuklich@gmail.com

Записи з подібними тегами